Швидкі зміни. Чого очікувати медіа ринку в найближчі роки

Услід за переходом читача до мережі галопуючими темпами почав зростати рекламний ринок в Інтернеті та падати ринок реклами в друкованих ЗМІ.

Поява роботів, здатних писати статті, розвиток соціальних мереж і відео порталів на зразок YouTube поставили медіа на поріг революції, подібної тій, що відбувалася після появи газет у світі.

Майбутнє ЗМІ туманне, і більшість журналістів дивиться в нього з осторогою.

Нова тема найбільшого в країні конкурсу ЗМІ PRESSZVANIE – це медіа майбутнього. Організатори опитали п’ять редакторів суспільно-політичних і культурних ЗМІ, аби з’ясувати, з якими викликами доведеться зіткнутися медіа-ринку та як він буде розвиватися.

НВ Бізнес публікує добірку цих коментарів, сподіваючись, що вона допоможе читачам оцінити масштаб драматичних змін, які чекають медіа-ринок, та зрозуміти, до чого саме варто готуватися.

Юлія МакГаффі, головред сайту Новое время

У найближчі 10 років медіа-ринок дуже сильно зміниться. І як точно буде виглядати медіапростір за десять років – зараз не може знати ніхто, ну хіба що футурологи можуть робити свої припущення.

Дивіться, Фейсбуку – 13,5 років, YouTube – 12,5 років, Твіттеру – 11 років. Ці інструменти повністю змінили механізми та алгоритми споживання інформації, змінили моделі поведінки медіа, змінили, взагалі-то усе. Коли вони з’явилися, ми, сидячи у своїх інтернет-редакціях, й уявити не могли, що станеться у 2017-ому. А зараз ми є свідками тектонічного інформаційного зсуву.

Я не сумніваюся, що в найближчі років п’ять (а може й раніше) знов з’явиться щось – просто не може не з’явитися – що або знов змінить, або дуже сильно скоригує теперішню ситуацію.

Думаю, друкована преса перетвориться на щось дороге та вузько-нішове. Думаю, поступово тиражі будуть сходити нанівець – зі зміною поколінь, а років через 20 вона буде виходити дуже лімітованими тиражами та коштувати дорого. Як дуже хороше вино.

4G посилить процеси, що відбуваються зараз в інформаційному полі. Повсякчасний 4G прискорить наближення інформаційного майбутнього – до гадалки не ходи. Між іншим, у новинах кажуть, що скоро з’явиться 5G, зовсім скоро, у 2019 році.

В принципі, зараз основні обсяги новин та інформації абсолютно безкоштовні. Free information руйнує всі фаєрволи. Платити будуть за дуже унікальний контент або за ностальгію. А коли останнє покоління, що народилося не у діджитал-еру, вимре, то за останнє перестануть. От я подумала, за що я буду готова заплатити років через 10 – за паперовий випуск The New Yorker або The Financial Times хіба що, напевно.

Звісно ж на ринок дуже сильно впливає поява роботів. Я кілька тижнів назад читала про те, що в одному з японських ЗМІ робот вже пише новини. Саме пише – бо “нелюдські” генератори новин з різних джерел існують вже давно.

На початку 2017 року технічний директор Google Рей Курцвейл, який “промишляє” футурологією, випустив цілу пачку передбачень, і в одному з них йдеться про те, що в 2029 році, тобто через скільки – ВСЬОГО ЧЕРЕЗ 12 (!) років – завдяки комп’ютерній симуляції людського мозку комп’ютер зможе пройти тест Тюрінга і тим самим довести наявність розуму в нашому розумінні цього слова.

Тобто за великим рахунком комп’ютер без проблем зможе бути редактором інтернет-видання у теперішньому розумінні цього слова.

Звісно, комп’ютер ніколи не стане Крістіан Аманпур, Фарідом Закарією або Еллен ДеДженерес. І ніколи не напише текст як Ернест Хемінгуей або Грем Грін, (так, вони теж були журналістами). Але все решта – здається, що так. Зможе точно. Враховуючи, що купу текстів, які зараз публікують в інтернеті, створюють без участі інтелекту – хоч якогось, навіть штучного.

Про медіаплатформу майбутнього поки нічого не можна сказати окрім того, що вона буде динамічною. Сутність платформи буде залежати від того, які нові інструменти поширення інформації з’являться в найближчому майбутньому.

Яким би не було майбутнє, журналіст повинен мати єдину роль – створювати якісний, чесний і цікавій інформаційний продукт. А у конкуренції чи у зв’язці з роботами – це вже час покаже.

Юрій Марченко, головред Platfor.ma

Думаю, що медіа все більше будуть зливатися з соцмережами. Це вже зараз виглядає доволі дивно, що заради новин або історій людині необхідно вийти з все більш стандартного для інтернету середовища перебування – Фейсбуку – та відправитися на окремий сайт.

А от роль журналіста при цьому не зміниться. Десять тисяч років назад головною функцією первісного журналіста було розповісти щось захоплююче одноплемінникам біля багаття. Так і зараз, головне – розповісти цікаву історію. А от формати, в яких це робиться, – не найголовніше.

Тому головні якості журналіста у майбутньому такі ж, як і раніше – власна допитливість, уміння знайти важливу чи цікаву історію – та вміння розповісти її так, щоб вона виглядала цікавою та важливою.

Друкована преса у будь-якому випадку стане статусним артефактом. Тобто зможе вижити лише глянець і зовсім вже вузькоспеціалізована тематика. Вог або Есквайр будуть купувати не тому, що там щось унікальне в плані контенту, а тому що це Вог або Есквайр – і факт купівлі говорить багато і тобі самому, і оточуючим.

Звісно штучний інтелект буде наступати на п’яти людині. Це вже існує, до того ж не лише у фінансах, де важливі сухі цифри, але й, наприклад, у спортивних репортажах, де, здавалося б без емоцій нікуди. Так що у низці жанрів алгоритми безумовно пнуть людей під дих. Проте переважно, на мою думку, людство все ж лишить журналістику за собою – забагато тут змінних і хай своєрідного, але творчого начала та особистої призми.

Ще я свято вірю в інфотейнмент. Впевнений, що у майбутньому читачів будуть все більше інформувати через розваги. Власне, це вже відбувається – кілька років назад промайнуло опитування, згідно якому більшість американців дізнаються новини не з усіляких профільних і серйозних ЗМІ, а з сатиричних ток-шоу на зразок Джона Стюарта. Так що майже переконаний, що в майбутньому гроші будуть йти двома потоками. Один – на важливу професійну інформацію, яка дозволить досягати успіхів у своїй сфері – скажімо, на інсайди або інструменти в бізнесі. А другий потік – це розваги.

Людина завжди прагне хліба та видовищ, а медіа – не виняток.

Денис Безлюдько, автор проекту "У сухому залишку"

Я вважаю, що в найближчі 10 років наші медіа кардинально ніяк не зміняться. Косметично так. Більше контенту піде у відео, а тексти будуть прямувати до стислості.

Журналіст, як і раніше лишиться фільтром між інфошумом та “вухами” аудиторії. Він буде описувати для суспільства об’єктивну реальність.

Заробітна платня журналістів буде залежати від загальної економічної ситуації в країні, вміння менеджменту монетизувати роботу редакції та щедрості власників.

Що стосується пейволів, то платить почнуть, коли зміниться підхід до власності, в тому числі інтелектуальної, і законодавча база під це. Плюс, у людей повинні бути умовно “зайві” гроші. ЗМІ – не предмет першої необхідності. Зростання економіки – все для нас. Прилив підіймає всі човни.

Друкована преса рано чи пізно повторить долю вінілових платівок. Це буде стильно, дорого, для поціновувачів.

У виборі між якістю та швидкістю подачі все буде залежати від аудиторії. Масовій аудиторії на фактчекінг плювати. Тому зараз у ЗМІ “рулить” трафік. Якщо аудиторія експертна, то якість матеріалів виходить на перший рівень.

Роботизації я б не боявся. Новини звісно цілком здатен генерувати й робот. Так що професія – репортер, думаю, буде автоматизована. А от написати цікаво машина поки не може. І сподіваюсь, не зможе ще довго.

Перевага роботів у тому, що редакції зможуть економити гроші та автоматизувати рутинні процеси. Небезпека… Через збій робот може генерувати перекручену інформацію. Хоча, й зараз багато журналістів це робить.

Тетяна Гриньова, головред bit.ua

Я думаю, що ЗМІ в найближчі роки стануть більш щирими – як instagram stories. Людину все важче обдурити, читачем важче маніпулювати – інформація стала доступна. Тому кожен знайде свій формат і свою нішу.

Роль журналіста тут бути візіонером і провідником-комунікатором між різними тематичними кластерами людей.

В успіх роботів, як замінника журналістів, я не вірю, бо треба не лише виробляти контент, але й оцінювати його важливість та розуміти, що саме буде цікаво читачам. Роботизація може збільшити кількість контенту, що виробляється, який неможливо осягнути та оцінити. Наразі ми спостерігаємо приклад надлишкової інформації, що росте експоненціальний чином, у темі криптовалют.

Новини та прості тексти вже можна генерувати за допомогою ШІ – нейронні мережі доволі глибоко вивчаються з кожним днем. Проте попит на людяність ніхто не скасовував. Важливість автора, персони, “обличчя” у медіа буде лишатися ще довго. Думка матиме значення.

Думаю, що формат – заробітних плат, мотивації та гонорарів у майбутньому зміниться в принципі. Він буде залежати від вміння аналізувати, бачити більше та найважливіше.

Олексій Тарасов, головред Buro 24/7

В найближчі роки на мій погляд медіа максимально “децентралізуються”, їх контент остаточно розкладеться на різні платформі – ті, які прийдуть через 10 років на місце інстаграму, твіттеру.

А от задача журналіста буде та ж, як і зараз, – збирати та аналізувати інформацію. Плюс максимальна багатозадачність і знання технологій – те саме, що від нього вимагають і зараз.

Друкована преса перетвориться на luxury object, іміджеву складову медіакомпанії.

Що стосується одвічного вибору між швидкістю подачі новин і фактчекінгом, тут все буде залежати від типу контенту. Скажімо, в ділових новинах швидкість без фактчекінгу нічого не означає.

У майбутньому я думаю, що велика кількість процесів буде автоматизована. Проте людина все одно буде вводити чи диктувати хоча б ключові слова для майбутньої новини. І потім перевіряти її, оскільки роботи можуть все неправильно зрозуміти.

Зарплатня журналістів буде залежати від наступних якостей: грамотність, мобільність, уміння вирішувати багато задач.

Джерело: Новое Время

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар