Як бачимо з діаграми, регіони тримаються на «донорській подушці»: сукупно гранти та угоди з громадами складають понад 40% бюджету. Традиційний продаж газет все ще займає солідні 29%, але фактична відсутність доходів від цифрових читачів (лише 1,3%) свідчить про те, що перехід у «цифру» поки не став бізнесом.

Бар'єри та можливості: Чому Paywall на паузі?

Одним із найбільш контрастних результатів став консенсус щодо цифрової підписки. 94,4% менеджерів назвали низьку купівельну спроможність аудиторії головним бар’єром. Редактори розуміють: інфраструктура платежів у країні готова (досвід Netflix/Megogo це доводить), але пріоритети витрат українського читача поки не включають локальні новини та інший контент, що продукується класичними медіа, експерти яких брали участь у опитуванні.

Де починається бізнес: медіа як сервісний хаб

Найбільш оптимістичний інсайт — у готовності до диверсифікації. Локальні медіа оцінили перспективність B2B-послуг (SMM, виробництво відео, дизайн, поліграфія) у 2,79 бала з 5. Це вище за будь-яку іншу модель. Редакції стають свого роду креативними агенціями, і це той шлях, де медіа виступає як повноцінний бізнес-партнер для місцевого підприємця.

Замість висновків

Перехід від донорства до бізнесу потребує трьох кроків:

1. Визнання реальності: Гранти — це киснева маска, але легенями медіа мають стати сервіси та реклама.

2. Еволюція лояльності: клуби друзів, прямі донати  як підготовка до майбутньої  повноцінної моделі підписки на споживання цифрового контенту і інших сервісів від медіа.

3. Ставка на унікальність пропозиції: Для 59% менеджерів ключем до успіху є формування унікальної бізнес-моделі, де медіа виступає не просто ретранслятором новин, а незамінним сервісним та комунікаційним центром громади.

Ми маємо перестати бути лише «каналами інформації» і стати активними учасниками локальної економіки. Тільки тоді медіа зможе не просто виживати, а й приносити прибуток.