Мовна політика в рекламі в Києві

Експерти рекламного ринку не можуть не погодитись із аргументами київських чиновників. Культура використання мови в рекламі є невід'ємною частиною загального мовного середовища нашої країни і хворіє на ті самі «недуги». В першу чергу це стосується недосконалого володіння державною мовою, використання мовних кальок, «русизмів», тощо. Таких вад не позбавлені навіть політики найвищого рангу, які, не менше за рекламістів наповнюють інформаційний простір подекуди комічними, але частіше просто незграбними висловлюваннями та мовними конструкціями. І революційних кроків для виправлення цієї ситуації просто не існує – українська мова повинна поступово стати не тільки державною, але й рідною для українців всіх професій, в тому числі і рекламних.

Більше того, вітчизняні законодавці вже зробили головний крок до «українізації» рекламного простору – шляхом внесення змін до ЗУ «Про рекламу», чим зобов'язали рекламістів творити виключно українською. Сприйняті спочатку з насторогою, зараз ці вимоги є органічною частиною рекламної діяльності. У випадку ж порушення даних норм законодавства оператори ринку зовнішньої реклами, рекламні агентства та рекламорозповсюджувачі ризикують бути оштрафовані відповідними структурами Держспоживзахисту, органу, який має чіткі повноваження та право застосовувати санкції до «неграмотних» рекламістів.

В той же час, ми занепокоєні деякими висловлюваннями високопосадовців, зокрема, в частині бажання регулювати пропорції використання української та іноземних мов, вимог щодо додаткового дублювання логотипів, торгових знаків, тощо.

Припускаємо, що дані заяви викликані турботою про роль української мови в житті киян, проте попереджаємо, що подібні ініціативи не мають під собою законної основи та можуть виявитись звичайним волюнтаризмом і ще одним важелем тиску на власників рекламних конструкцій.

Так, виходячи з зазначених вимог рекламного законодавства, абсолютна більшість рекламних сюжетів містить тексти українською мовою. Виключення складають лише логотипи та зареєстровані товарні знаки, використання яких дозволяється мовою оригіналу, оскільки вони підпадають під дію авторського права. Більше того, через подібні «благі наміри» українська влада вже змушена була коригувати зміни до рекламного законодавства, виконуючи зобов'язання по міжнародним договорам, а саме статті 6quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності.

До того ж, спроби ж місцевої влади «насильно» змінювати статус-кво та «зачищати» рекламний простір виходячи із власного бачення та виховання будуть виглядати не тільки незаконно, але й абсурдно. Асоціація вже повідомляла громадськість про недолугі спроби депутатів Рівненської обласної ради «вдарити гривнею» по рекламним сюжетам, що містять бодай слово іноземною мовою. Подібні «ініціативи», до речі, були засуджені навіть колегами шановних нормотворців (http://rivne.com.ua/comments/2008/02/14/094237.html).

Виконавча дирекція Асоціації просить профільних чиновників втриматись від необдуманих дій, нагадує про існування далеко не поганої нормативної бази в даному питанні і запрошує до взаємної співпраці. Адже, інтегруючись до європейського культурного і правового простору, маємо пам'ятати: контроль над дотриманням законодавства про мову і мораль в рекламі здійснюється в першу чергу органами саморегулювання ринку, і не варто шукати додаткового приводу звинуватити операторів рекламного ринку Києва у нехтуванні законом. Краще не заважайте сумлінно його дотримуватись

www.outdoor.org.ua 

Додати коментар

Ім'я, Прізвище* E-mail Захист від спаму* Текст повідомлення*  

Додати коментар