Підписка на новини УАВПП

 
Реєстрація
Забули пароль?

Партнери УАВПП

Посольство США Представництво Програми розвитку ООН в Україні Coca-Cola MIM-Київ Незалежна Асоціація телерадіоМовників


20 вересня 2017

Стимули для фермерів: цікаві можливості та підводні камені державної допомоги

Facebook Twitter LiveJournal

За даними Державної служби статистики України, на кінець 2016 року кількість діючих фермерських господарств становила 33 682 одиниць, що складає понад 70 % від загальної кількості економічно активних сільськогосподарських підприємств. Проте у загальній структурі виробництва валової продукції сільського господарства частка фермерських господарств залишається незначною – на рівні 6-8% на рік. А основний обсяг власної сільськогосподарської продукції фермерськими господарствами генерується в галузі рослинництва – понад 90%. Фактично, дуже велика кількість зареєстрованих фермерських господарств не є самостійними, а входять до великих агрохолдингів.

Ухвалена Урядом України «Концепція розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки» передбачає за три роки вдвічі збільшити виробництво валової продукції сільського господарства та розвинути переробку сировини всередині країни. А в держбюджеті на наступний рік планується закласти 1 млрд.грн. на підтримку фермерських господарств.

Як само це буде працювати, які результати може принести, і як самі фермери оцінюють новації – обговорювали у форматі круглого столу 18 вересня, який був організований Українською Асоціацією медіа Бізнесу (УАМБ).

 

«Концепція розроблена на основі Бюджетної резолюції, і розрахована на три роки – з 2018 по 2020. Ми прогнозуємо, що завдяки закладеним в неї стимулам до 2020 року кількість особистих селянських господарств, які зареєструються як фермери, зросте на 10%. До речі, окрім стимулів, закладених у Концепції, ще діє окрема програма підтримки новостворених фермерських господарств», - наголосила Юлія Воскобійник, експертка Офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Підтримка фермерів буде здійснюватися не тільки через інструменти,закладені до Концепції. Окрім того, працюватимуть окремі програми, і через спеціальну бюджетну програму, наприклад, у наступному році на підтримку фермерів буде виділено 1 млрд.грн. Крім того, уряд планує підтримувати розвиток обслуговуючої кооперації, залучати до неї особисті селянські господарства (ОСГ).

 

«Сільгоспкооперація не виникне сама по собі. Їм потрібні помічники, дорадники – ті, хто навчить, проконсультує, приверне увагу до нових можливостей. Люди мають бути певними, що стимули діятимуть саме для них, що вони все роблять правильно, і знати, що програма довготривала», - зауважив Борис Кушнірук, економіст, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру.

Оскільки концепція – це рамковий документ, то вона не може надавати конкретних відповідей на усі питання. Важливо звернути увагу на подальші акти. Проте в концепції зазначено, що серед основних причин, що стримують розвиток фермерських господарств - «непоінформованість значної частини фермерських господарств про кон’юнктуру ринків та умови ведення бізнесу в галузі, орієнтація на реалізацію вирощеної сировини та відсутність можливостей та умов в виробництві готової продукції». Відповідно, можна очікувати, що ця проблема буде вирішуватися.

 

«Стимулювання розвитку фермерства та обслуговуючої кооперації – це необхідні дії держави, які спрямовані на те, щоб людина, яка працює на землі, могла заробити достатньо грошей для того, щоб бути зацікавленою у продовженні роботи на власній землі. А реформа в цілому має зробити фермерську модель домінуючою, на противагу латифундистській, коли агрохолдинг заробляє настільки багато грошей, що може за них жити не в Україні, а в якійсь іншій країні. Це принципово важливо для того, щоб Україна була державою українців і через 50, і через 100 років», - підкреслив Костянтин Малеєв, політолог, соціолог Інституту філософії НАН України.

Зрозуміло, що агрохолдинги за рахунок великих масштабів мають і дешевші ресурси, і більший вплив на прийняття рішень. Проте стимулювання з боку держави може мати декілька важливих аспектів. Окрім консультативної допомоги, держава може купувати продукцію фермерів на пріоритетних засадах (наприклад, для організації харчування у навчальних та інших закладах), може встановлювати певні преференції – наприклад, квоти та спеціальні пільгові умови для фермерської продукції на полицях супермаркетів, тощо.

 

«Українські фермери та компанії, які працюють на землі – дуже різні. Це і індивідуальні селянські господарства, і великі агрохолдинги. Я проти протиставлення агрохолдингів та фермерів чи ОСГ. Це ж різні моделі! Держава має допомагати невеликим фермерським господарствам та ОСГ, має певним чином визнати усіх, хто працює на землі. Бо сьогодні особа, яка вирощує на власній землі картоплю та відгодовує поросят – фактично веде натуральне господарство і є задіяною у фермерстві людиною – не має права на пенсію. І це несправедливо. А от агрохолдинги держава має підштовхувати до подальшого розвитку – щоб вони конкурували зі світовими гігантами», - зауважив Олександр Журавель, голова фермерського господарства «Журавель».

У тексті самої Концепції зазначено, що її реалізація дасть змогу перемістити фокус аграрної політики держави на підтримку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації для створення середнього класу на селі. І зокрема, призведе до збільшення робочих місць на селі у 5 разів – з сьогоднішніх 100 тис. до 500 тис. до 2020 року.

 

«На початку 90-х років саме фермери були основною рушійною силою земельної реформи. А сьогодні багато фермерів побоюються,що потужні агрохолдинги зможуть викупити багато землі, позбавивши фермерів можливостей вести бізнес. Тому фермери хочуть, щоб спочатку були вирішені основні проблеми, щоб вони отримали допомогу та стимули, які дадуть їм можливість конкурувати з великими гравцями», - зазначив Сергій Біленко, член ради асоціації «Земельна спілка України».

 

 

Стимулювання розвитку фермерства та обслуговуючої кооперації – надзвичайно важливе завдання, яке дасть ефект у багатьох вимірах. Бо нові робочі місця на селі – це і податки до місцевих бюджетів, і розвиток сільських територій, і сповільнення урбанізації, зменшення темпів вимиранні українського села. Такі економічні результати, доповнені вирішенням інших проблем, про які кажуть фермери, дозволить, вочевидь, краще підготуватися і до відкриття ринку землі у майбутньому.

 

 

Якщо Ви хочете ознайомитись з методичними матеріалами, які були представлені на круглому столі звертайтесь до

Ольги Сергієнко, менеджера із сервісу УАМБ:

050 415 34 24; 067 326 96 30;

osergienko22@gmail.com

 

 

Про Українську Асоціацію Медіа Бізнесу (УАМБ)

Українська Асоціація Медіа Бізнесу (УАМБ) є добровільною, недержавною неприбутковою організацією – асоціацією видавців, які об’єднали зусилля для того, щоб сприяти розвитку ринку друкованих ЗМІ, та докладати зусиль до збільшення його рекламної ємності, спрощення правил та регулювань, покращення умов для ведення бізнесу, підвищення його інвестиційної привабливості. З моменту створення УАМБ послідовно докладає зусиль як до покращення законодавства та норм, які регламентують ведення бізнесу, так і передає видавцям знання та технології, необхідні для розвитку видавничих компаній. Додаткову інформацію про роботу Асоціації можна отримати за адресою:

http://www.uapp.org

Телефон: +380673269630
E-mail: organizator@uapp.org




Коментарі

Додати коментар