|
Другий рік поспіль зростає кількість журналістів за гратами у світі, повідомляє Комітет захисту журналістів (Committee to Protect Journalists). Одна третина з них – журналісти Інтернет- видань. Станом на 1 грудня 134 журналісти , що на 9 більше, ніж у 2005 році. Це журналісти з 24 країн, головним чином у Китаї, на Кубі, у Еритреї, Ефіопії. 67 журналістів та фотографів працюють на друковану пресу, 49 – у Інтернет-виданнях. Вперше автора Інтернет-газети ув’язнили у 1997 році.
„Ми переживаємо критичний момент боротьби за свободу преси, адже авторитарні країни перетворили Інтернет на один з головних фронтів у боротьбі за контроль над інформацією.”, - зазначає Джоел Саймон, директор CPJ. „Китай проти ідеї, за якою Інтернет було б неможливо контролювати або піддавати цензурі. Якщо він виграє цю битву, то наслідки будуть важкі для свободи слова по всьому світові”. Дослідження комітету показало, що 8 журналістів телебачення, вісім радіо репортерів та два режисери-документалісти перебувають зараз в ув’язненні. Комітет захисту журналістів зазначає, що органи влади США кинуті за грати без суду та звинувачення двох журналістів: Білль Хусейн, фотокор Ассошіейтед Прес, затриманий у Іраку, та Самі аль Хадж, оператор Аль-Джазіри, утриується на базі у Гуантанамо. Один громадянин США, автор відео-блогу, Джошуа Уолт перебуває в ув’язненні через відмову надати великому жюрі плівку. 15% ув’язненим, тобто 20 журналістам, відмовили в наданні цивілізованого судового процесу, як виявив CPJ. Більшість таких випадків у Ерітреї, там навіть неможливо перевірити, чи ув’язнені журналісти досі живі. У Китаї та на Кубі процеси над представниками преси також досі поверхові, умови перебування за гратами – жалюгідні. Китай вже восьмий рік поспіль є лідером з ув’язнення робітників преси, на сьогодні там 31 журналіст – за гратами. Три чверті справ було розпочато на підставі „антидержавного закону”, 19 інших стосувалось журналістів Інтернету. Один з най ганебних випадків – справа відомого у всьому світі журналіста Ші Тао. Він був засуджений до 10 років терміну через матеріал, у якому надавав інструкції, як висвітлювати річницю розправи на площі Тьянанминь.
Куба посідає друге місце у переліку країн, де більше за все увязнюють журналістів, там 24 журналіста позбавлені волі. Майже усі вони переправляли свої матеріали за кордон для друку. Але через те, що влада контролює доступ до Інтернету, вони навіть робили це за допомогою не комп’ютерів, а факсів, телефону, один репортаж було надіслано поштою. Головна хвиля репресій мала місце у березні 2003 року, коли влада стала наступати на дисидентів та незалежну пресу.
ІМІ
|
