|
 26 травня буде винесено рішення у справі за позовом художників Сергія Пояркова та Олега Пінчука до «Женского журнала». Про це «ТК» повідомила редакторка видання Олена Кириченко.
У позові, який Сергій Поярков та Олег Пінчук подали рік тому, художники вимагають компенсації моральної шкоди та особистого немайнового права на недоторканність ділової репутації, честі та гідності на суму 10 тисяч гривень для кожного з них.
Предметом суперечки є стаття «Мода на искусство» («Женский журнал», травень 2007-го), у котрій Сергій Поярков та Олег Пінчук названі «глянцевими художниками». Зокрема, за словами пані Кириченко, позивачі обурені цитатою: «Однако мы живем в информационно-глянцевую эпоху и художники могут продавать картину за безумные деньги, а СМИ будут этот факт транслировать – и таким образом появляются глянцевые успешные художники. Причем, есть успешные, а есть глянцевые. Александр Клименко, Олег Пинчук, Сергей Поярков и т. д.».
Цей матеріал, за словами Олени Кириченко, був узагальненням круглого столу, проведеного виданням за участю мистецтвознавців та художників.
«Я відстоюю ту позицію, що, по-перше, я як журналіст і наш журнал маємо право на власну думку, по-друге, ми не ображаємо позивачів, бо слово “глянцеве” – сучасне слово. Думаю, що пан Пінчук та Поярков образились через те, що вони названі не першими та не найкращими, якими завжди себе позиціонують, і вирішили, що таким чином можна заявити про те, що журналісти, які не називають їх першими, – неправі», – переконана пані Кириченко.
У разі винесення 26 травня рішення на користь позивачів, Олена Кириченко планує оскаржувати його в апеляційній інстанції. Вона також збирається подавати зустрічний позов проти Сергія Пояркова та Олега Пінчука, «оскільки їх заява до суду теж підриває мою ділову репутацію і репутацію мого видання».
Тим часом Сергій Поярков у коментарях «ТК» назвав матеріал у «Женском журнале» наклепом. «Є прямий наклеп на Пінчука, Гапчинську та Пояркова. Наклеп із боку конкуруючої сторони. Тобто люди, які продають інших художників, обливають брудом тих художників, яких вони не продають, але які продаються краще. Тоді треба піти до другої сторони і перевірити ці факти, – наголосив він. – Я вважаю, що кожен журналіст, який вважає себе професіоналом, якщо подає негативну інформацію на якусь сторону, повинен завжди зустрітися з обома сторонами. Якщо людина вислухала одну сторону та написала матеріал, то така людина не може вважатися професійним журналістом. І журнал, який дозволяє собі писати необ’єктивну інформацію, яка не відповідає дійсності, не може бути визнаний професійним виданням. Я вважаю, що аматорство в цьому аспекті має бути покаране».
Також, за його словами, одразу після виходу вже згаданого матеріалу в «Женском журнале» позивачі намагалися вирішити це питання без звернення до суду: «Я особисто зателефонував у “Жіночий журнал” і запропонував вирішити це питання: передзвонити і з нами зустрітися. Я чітко сказав, що якщо за тиждень ви не виходите на нас і не намагаєтеся вирішити питання миром, то за тиждень буде позов. Але з нами не зустрілися».
«Телекритика» |
