Представник Інституту Масової Інформації Роман Головенко у своєму виступі окреслив головні проблеми у цій царині: так звані «чорні зарплати» (та частина заробітку журналіста, яка виплачується в обхід офіційної бухгалтерії і є, як правило, більшою у порівнянні з офіційною - «білою» - зарплатнею) та незаконні звільнення журналістів з роботи.
На думку експерта, «чорні» зарплати – це ідеальний інструмент маніпулювання журналістами з боку власників: «Є відома практика створення редакційних рад у ЗМІ, половина членів яких пропонує власник, половину – колектив. Зрозуміло, що журналіст, обраний до ради, тричі подумає перед тим, як іти всупереч інтересам власника, оскільки ризикує позбутися значної частини зарплати».
Шеф-редактор проекту «Телекритика» Наталія Лигачова зазначила, що зручним інструментом маніпуляції своїми працівниками для власника ЗМІ залишається розділення «білої» зарплати на, власне, зарплату і премію. Останньої журналістів у потрібний момент можуть позбавити, що і відбувалося під час масових звільнень на телеканалі «Інтер» узимку 2007 року. Загалом, на думку Наталії Лигачової, «незахищений журналіст - це величезна проблема для громадянського суспільства, оскільки саме журналіст артикулює його інтереси».
Як вихід, Роман Головенко запропонував зменшити податкове навантаження на фонд заробітної плати, яке зараз становить близько 40%. І хоча, на його думку, це не призведе до швидкої легалізації доходів, у поєднанні із зусиллями профспілок в перспективі це все ж таки може дати результат.
Екс-міністр праці та соціальної політики, а зараз народний депутат від Партії регіонів Михайло Папієв також думає, що перехід на «білі» зарплати не принесе очікуваного результату, хоча до цього, на його думку, треба йти. Водночас не менш гострою проблемою він вважає різні умови соціального та пенсійного забезпечення, які передбачає чинне законодавство для працівників приватних та державних ЗМІ.
«Яка різниця, за великим рахунком, чи журналіст працює у ЗМІ, засновником якого є приватна особа, чи держава? А в них абсолютно різні умови оплати праці і різні закони, за якими вони виходять на пенсію», - зазначив депутат. За його словами, законопроекти, які врегулюють цю ситуацію, готуються. При цьому Михайло Папієв зауважив, що від ідеї закону до його ухвалення Верховною Радою проходить півтора-два роки. Більш ефективним, на його думку, є широко застосовуваний в інших країнах принцип соціального діалогу між владою, роботодавцем та найманими працівниками.
Журналістка Тетяна Чорновіл («Оглядач») також наголосила, що для журналістів приватних ЗМІ тривала відпустка чи лікарняний, як правило, неможливі. Вона звернула увагу і на той факт, що по 10-15 роках праці у журналістиці саме через такі умови багато людей змінює професію. На думку Тетяни, захистом інтересів журналістів на «низовому» рівні якраз і покликані займатися профспілки, чого, на загальну думку учасників круглого столу, наразі не відбувається.
Юрист Української Асоціації Видавців періодичної Преси Дмитро Чоповський наголосив на необхідності проведення роздержавлення державних та комунальних друкованих ЗМІ. Європейські стандарти свободи преси виключають можливість заснування друкованих ЗМІ органами державної влади та органами місцевого самоврядування. І Україна, ставши членом Ради Європи, взяла на себе зобов’язання дотримуватися цих стандартів.
Дмитро Чоповський також зазначив: «На сьогодні відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» журналісти державних ЗМІ мають набагато більший соціальний захист. По-перше, їх заробітні плати прирівнюються до зарплат відповідних державних службовців, вони мають право на велику пенсію, як і державні службовці. З іншого боку журналісти комерційних ЗМІ вимушені працювати в абсолютно протилежних умова.
По-друге, тут є важливим питання створення цивілізованого ринку ЗМІ. Наприклад, державні та комунальні ЗМІ отримуючи фінансування з бюджету, мають можливість встановлювати демпінгові ціни на рекламу. А як відомо, саме реклама складає основний дохід ЗМІ. Особливо яскраво ці проблеми виражені в регіонах».
Сєрова Марія, експерт інституту медіа-права, також наголосила на важливості питання роздержавлення державних і комунальних ЗМІ. Як зазначила Марія, для цього вже підготовлена достатня законодавча база. На сьогодні на розгляді в органах державної влади також перебувають знаходяться відповідні проекти нормативно-правових актів. Тому слід значно активізувати роботу у цьому напрямі.
Підготовлено за матеріалами «Телекритики»
23 квітня у Києві відбувся круглий стіл «Соціальний захист журналістів та дотримання трудового законодавства у сфері мас-медіа», організований дискусійним клубом «Відкрите коло», Російським медіа-центром та «Телекритикою».
