Медіа-підприємство має право створити власний «Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю».

У сусідів її величності є достатньо довгі руки, щоб обмежувати свободу слова навіть в інших країнах. Лондон уже чимало років носить звання столиці світу з позовів про захист честі та гідності. Явище, коли багаті люди позиваються там до іноземних журналістів, навіть отримало назву «libel tourism».

Правда, як кажуть, у кожного своя. Але відверта неправда, або, як каже дехто, брехня – завжди однакова. Ми ж із вами люди освічені, тому будемо говорити про відповідність певних відомостей реальним фактам, подіям і явищам, тобто про достовірність або недостовірність інформації.

5 червня відбудеться чергове слухання у справі Рината Ахметова проти «Оглядача» та Тетяни Чорновіл. Свого часу цей позов викликав багато галасу і запитань «навіщо??» серед українських журналістів. Насправді ж британське законодавство, суворе щодо наклепу, породило це досить масове явище: туризм з наклепу (libel tourism).

Коли і як можливе примусове вилучення інформаційної продукції у межах кримінального процесу, коли здійснюється розслідування злочину?

Неочікуваним прийняття і підписання Закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами" назвати важко. Саме тому гравці рекламного ринку давно і активно готувались до його „алкогольно-тютюнового" змісту.

Спільна Робоча група у складі представників від Української Асоціації Видавців Періодичної Преси та від Незалежної Медіа-Профспілки України, розробила і пропонує до запровадження у повсякденній діяльності редакцій Рекомендації по нормуванню праці та кваліфікаційних вимогах у галузі друкованих ЗМІ.